10 листопада 2006 року Указом Президента України було встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту надзвичайно трагічної, гіркої та невиправної катастрофи в Україні пройшло понад 20 років. Влада вирішила вшанувати жертовність та працю усіх ліквідаторів, багато з яких вже на той час відійшли у Вічність.
Щоб бути відвертою, скажу, що ліквідатори аварії, то герої, котрі не шкодували власного здоров'я, життя, допомагали країні рятуватись від екологічної катастрофи та її жахливих наслідків. Під збірною назвою "ліквідатори" найчастіше ми розуміємо тих звитяжців, які боролись із наслідками квітні-травні 1986 року. Проте їх набагато більше. Загасити полум'я страшних пожеж було дуже мало. Ліквідація наслідків розтягнулась на десятиліття. Чому саме 14 грудня? Наприкінці листопада 1986 року завершилось будівництво саркофагу над четвертим енергоблоком ЧАЕС. В офіційних медіа того часу 14грудня було оголошено про прийом робіт та введення в експлуатацію захисних споруд. Об'єкт отримав назву "Укриття". Про проект та якість робіт ми не говоримо.На той час це був необхідний об'єкт і він увібрав у себе не одне здоров'я людей, які над ним трудились. Ліквідатори аврії вважали цей день своєю перемогою над атомом і вже 14 грудня 1986 року відзначили як своє "професійне" свято.
Громадські організації та об'єднання ліквідаторів протягом тривалого часу звертались до урядовців, керівництва державою щодо офіційного запровадження Дня ліквідатора, але відповіді не було. Лишень 10 листопада 2006 року Президент В.Ющенко підписав відповідний указ.
Час руйнував усі нашвидкоруч збудовані захисні споруди. У разі повної їхньої руйнації існувала загроза вивільнення шкідливих речовин і нової небезпечної екологічної катастрофи. Питання побудови нового захисту знову постало, але то вже зовсім інша історія.
Пам'ятаймо про подвиг звитяжців, яких за офіційними пдрахунками близько 90 тис. Вони приборкали атом, ціною власного здоров'я та якісного життя!
Немає коментарів:
Дописати коментар